НА́КЛЕП, ПУ,
На́клеп, пу, м. Поклепъ, клевета.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 494.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАКЛЕПА́ТИ, ПА́Ю, ЄШ И ПЛЮ́, ПЛЕШ, →← НАКЛА́СТИСЯ, КЛАДУ́СЯ, ДЕ́ШСЯ,